Кажуть, що Миколаїв у 2022 році став щитом для Одеси. Але нечасто говорять, що Шевченківська та сусідні територіальні громади стали справжнім щитом для самого міста Миколаїв.
Те, що почалася війна, ми зрозуміли з перших хвилин, — розповідає голова Шевченківської об’єднаної територіальної громади Миколаївської області Олег Пилипенко.
Певні населені пункти нашої громади були мілітарізовані ще до початку повномасштабного вторгнення, було дуже багато кадрових військовослужбовців з родинами, переважно льотчики. Ми розуміли, що вони з перших хвилин будуть задіяні в тому, щоб захищати нас.
Перше, що зробило місцеве самоврядування, — допомогло всім, хто хотіли евакуюватися. Це були родини з дітьми, люди з інвалідністю, а також сім’ї військових. Протягом перших двох тижнів повномасштабного вторгнення більшість атак росіяни здійснювали через територію Шевченківської громади, бо поруч розташований військовий аеродром, який вони планували захопити.
Населення громади відіграло значну роль у тому, щоб росіяни не змогли пройти. У кожному населеному пункті були люди, які відстежували рух ворожих колон та передавали інформацію місцевому самоврядуванню. Потім інформацію коригували з українською артилерією.
Олег Пилипенко каже, що ці перші два тижні стали пеклом для жителів громади, бо сил і засобів оборони було дуже мало. Засоби поповнювалися трофейною технікою, яку місцеві жителі знаходили і передавали нашим військовим. Часто з техніки вивантажували боєкомплекти і також передавали ЗСУ.
Це був момент єднання всіх нас. Було неважливо, який у людини соціальний статус: це міг бути і заможний фермер, і успішний підприємець, і безробітна людина. Усі були в одній команді, і це було дуже надихаюче. Той страх, який був перед російською армією, відійшов на друге місце, люди просто виконували роботу, яку повинні були робити в тих умовах, у яких опинилися, — говорить голова громади.
Під час бойових дій загинув староста одного з сіл. Також загинули 52 цивільні особи Шевченківської громади та один із депутатів, понад 50 людей отримали поранення.
Більшість історій про бойові дії стосуються оборони Києва та Донецького напрямку. Але якби тоді не втримали Миколаїв, і якби росіяни дійшли до Одеси, то відрізали б весь Південь, та всі ворожі десантні кораблі висаджувалися на Півдні масштабно. І питання утримання Вінниці, Хмельницького стояло б геть інше... Тому, маючи обмежену кількість сил і засобів, тоді вдалося утримати Миколаїв. Був бій за Вознесенськ, тривав два дні. Але всі розуміють, яка величезна колона ворожої техніки тоді йшла. Якби Вознесенськ не утримали, то окупанти пішли би потім об'їзною дорогою на Одесу. Вони би пішли і зайняли Южноукраїнську атомну станцію, — каже Олег Пилипенко.
Територією Шевченківської та сусідньої громад Миколаївської області проходить Інгулецька зрошувальна система, одна з найбільших в Україні мереж водоносних каналів. При підриві точок переходу вони би перетворилися на протитанкові рови. Саме на ці рови й зробили ставку, створюючи лінію оборони.
До 10 листопада 2022 року лінія фронту зафіксувалася, а вже 11 листопада 2022 року з території громади звільняли місто Херсон. Усі питання, зокрема про допомогу ЗСУ, вирішували керівники громад на місцях.
Олег Пилипенко показує карту, де позначені кордони Шевченківської громади. Південна частина громади була в російській окупації 9 місяців. Тут окупанти тримали людей, особливо сім’ї з дітьми, як живий щит. Їх не випускали, забороняли залишати територію. Багато людей з Херсонщини намагалися виїхати полями, але їх просто знищували — пізніше знаходили машини з убитими українцями й українками, допомагали ідентифікувати та розшукати родичів.
Росіяни «подбали», щоб на окупованих територіях не було електропостачання, газу та води. Були також підірвані мостові переходи. Складність була й у відновленні медичних закладів, бо всі вони були або пошкоджені, або розграбовані.
Частина громади, яка залишалася під українським контролем, зазнала колосальних руйнацій. 9 місяців фронт був дуже близько, до деяких населених пунктів росіяни стояли за 1 кілометр. Вони постійно обстрілювали громаду артилерією, використовували КАБи, крилаті ракети, застосовували заборонені фосфорні бомби.
На жаль, зараз значна територія громади замінована. Кожне повідомлення в пресі про можливий контрнаступ на Херсон закінчувалося тим, що росіяни заміновували все більше земель.
Зараз ми — друга по замінованості громада на Миколаївщині. Це створює певні проблеми в безпеці переміщення громадою, а також доводиться посилено інформувати дітей та підлітків, бо їх постійно тягне у місця колишніх бойових дій: у бліндажі, окопи, покинуті позиції. Але діти іноді цю ситуацію розуміють краще, ніж дорослі. У нас є близько 20 людей, які за 2 роки підривалися на вибухонебезпечних предметах, — говорить Олег.
Велика частина громади вже розмінована, фермери, які тут працювали, змогли знову повернутися до бізнесу. Тих, у кого земля ще замінована, адміністрація звільнила від сплати земельного податку. Триває активна співпраця з міжнародними місіями з гуманітарного розмінування і з ДСНС.
У 2022 році, у пік бойових дій, тут залишалося всього 15% місцевого населення. У деяких селах взагалі не було жодної людини, бо там було небезпечно, і навіть підвальні приміщення не рятували.
Багато людей у громаді пройшли курси домедичної допомоги, і я вважаю, що зараз в країні кожна доросла людина та кожен підліток мають пройти такі курси, аби знати, як врятувати життя. Неважливо, де ти проживаєш, — ризики є у всіх, — каже голова громади.
Олег Пилипенко показує на карті два села — Новогригорівку та Любомирівку. Між ними знаходиться канал, через який є мостовий перехід. Перехід був підірваний, і цей канал став лінією розмежування: Любомирівка була окупована, а Новогригорівка залишалася під контролем України.
Якраз біля цього каналу Олега Пилипенка разом із водієм узяли в полон. Вони їхали з гуманітарною допомогою в Любомирівку і потрапили у ворожу засідку.
Я вивіз свою сім'ю і щодня був на роботі. Я переїхав повністю в Шевченкове, хоча сам проживаю в іншому населеному пункті. На п'ятий день повномасштабного вторгнення вночі біля тієї вулиці, на якій я проживаю, диверсійна група обстріляла мене і хлопців з тероборони, які їхали зі мною. Ми потрапили під обстріл і вже потім я зрозумів, що це було як рубрика «Вас заказалі». Тобто наскільки ми були для росіян подразнюючим фактором, що вони не пожаліли навіть диверсійну групу заїхати трошки в тил, щоб знайти і ліквідувати. Але я до цих пір живий, і це означає, що там (показує на небо) вирішили, що отут я ще щось не зробив.
У Новогригорівці невдовзі після її деокупації популярний американський гурт Imagine Dragons зняв кліп на пісню «Crashed». Кліп вийшов у травні 2023 року. Тоді Новогригорівка та взагалі Шевченківська громада стали впізнаваними.
Попри те, що в село повернулося лише 30% населення, зараз у Новогригорівці продовжується відбудова. Тут відновили водонапірну башту та мережу водопостачання, створили молодіжний центр. У 2025 році планується його розширення. У селі знищено дитячий садочок, клуб, пошкоджено майже всю інфраструктуру.
Коли голова громади повернувся в будівлю сільської ради, тут не було опалення. У єдиній кімнаті стояла буржуйка, і туди кожні дві години люди приходили погрітися, бо мали працювати в холодних кабінетах. Поступово відновили електропостачання, відремонтували вікна.
Паралельно з цим видавали людям дрова, буржуйки, ковдри, ліки, спальні мішки, засоби гігієни, харчі. Людей все більшало. Тоді почалися блекаути, і люди з міст перебиралися в села.
Загалом близько 12 700 осіб повернулися в громаду, також тепер тут мешкає ще майже 1000 внутрішньо переміщених осіб. А до початку повномасштабного вторгнення було 14 500 осіб.
Люди поверталися взимку, і це стало викликом для адміністрації. Списки тих, хто планує зимувати, складалися в серпні, коли лінія фронту ще не змістилася, тоді тут було близько 15% населення. І раптом 50% мешканців і мешканок приїхало за один місяць.
Зараз у громаді адміністрація приділяє особливу увагу потребам тих, хто пережили окупацію. Олег Пилипенко не приховує, що в громаді траплялися конфлікти між тими, хто залишалися на місці постійно, та тими, хто виїжджали і повернулися.
Ми мали не допускати того, щоб одні принижували інших через те, що ті, наприклад, виїхали за кордон та не бачили жахіть окупації. У всіх однакові проблеми: пошкоджена хата та побутові негаразди, — коментує голова громади.
Багато фермерів з Херсонщини переїхали саме сюди і продовжують свою діяльність. Шевченківська ОТГ прийняла близько 1000 внутрішньо переміщених осіб з Херсонщини та Миколаївщини, які зараз живуть тут. Також повернулося близько 80% жителів.
Мені як голові громади дуже пощастило з депутатським корпусом, бо він виявив єдність і стійкість, навіть зазнавши втрат. Зараз двоє депутатів перебувають у лавах ЗСУ, захищають країну. Але навіть у тих умовах вони знаходять можливість доєднуватися до засідань сесій, бо питання, які обговорюються на сесіях, дуже важливі для функціонування нашої громади. Ми входимо в п’ятірку громад області, які виділили найбільше коштів для ЗСУ. Це при тому, що було колосальне падіння доходної частини бюджету, — говорить Олег Пилипенко.
Сьогодні самоврядування зосередилося на трьох важливих речах: відновленні житлового фонду та поверненні людей, захисних спорудах та допомозі ЗСУ. Олег Пилипенко каже, що ці пріорітети взаємопов’язані, бо без повернення людей не може бути відновлення бізнесу, без відновлення бізнесу не може бути наповнення бюджету, без наповнення бюджету неможлива допомога ЗСУ.
